Український інститут національної пам’яті ініціював створення усно історичного клубу, метою якого є обмін досвідом популяризації матеріалів усної історії. 28-29 вересня у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбулося друге засідання клубу. Активним учасником клубу стала Тетяна Бабенко, вчитель історії Прилуцької гімназії №1 ім. Георгія Вороного.

У заході взяли участь науковці, вчителі, архівісти, журналісти, громадські активісти, фахівці різних галузей, які мають досвід роботи з усно історичними джерелами. Засідання проходило за такими панелями: усна історія «незакінченого» минулого, усна історія в музейному та освітньому просторах, документальні фільми на основі усних спогадів. Робота панелей будувалася навколо основних доповідей та їх обговорення дискутантами.

У дискусії обговорювалося питання, наскільки індивідуалізованими є спогади про Майдан і сучасну російсько-українську війну, якими є чинники формування колективної пам’яті про ці події, чим особливим є усно історичне опитування про волонтерів, що організовували допомогу учасникам протестних акцій та бойових дій на Сході України. Під час дискусії на «музейній» панелі обговорювалася проблема неготовності школярів до відвідування музеїв і сприйняття ними складних тем. При цьому зауважено, що усна історія може бути використана як той метод, який є доступнішим для дітей, адже він здатен зачепити емоції. Панель «Усна історія в документальних фільмах» модерувала науковий співробітник Центру буковинознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Ірина Яворська.

Для обговорення старшим науковим співробітником Меморіального музею «Територія Терору» Олександром Пагірею було представлено доповідь «Історичний свідок у кіно: усна історія та документалістика». Олександр поділився своїм досвідом роботи у команді Тараса Химича над створенням фільмів «Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939», «Хроніка Української повстанської армії 1942—1954», «Легіон. Хроніка Української галицької армії 1918-1919». Сюжетні лінії вибудовувалися на основі найбільш цікавих фрагментів – з тим, щоб документальний фільм загалом сприймався олюдненим.

Модератором освітньої панелі був завідувач кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, директор Центру студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка» Максим Гон. Дискусійними виявилися вже традиційно проблемні для вчителів перевантаженість навчальних програм та пов’язана з цим нестача часу для ширшого використання усної історії в навчальних закладах, робота Малої Академії наук і доручення юних науковців до поповнення наративу усної історії близького минулого і сьогодення.