У зв’язку із запровадженням загальнонаціонального карантину з березня по травень 2020 року в ЗЗСО м. Прилуки, як і по всій країні, було організовано освітній процес за допомогою дистанційних технологій.
З огляду на те, що ми не маємо досвіду з організації дистанційного навчання у школі, ймовірним було виникнення ряду проблем як організаційного, так і технічного характеру. З метою здійснення аналізу ситуації продовження навчання під час карантину з 01 по 05 червня 2020 року було організовано анонімне онлайн-опитування учасників освітнього процесу усіх ЗЗСО міста.
До опитування долучилися 4020 осіб. Найбільша кількість відповідей надійшла від батьків – 2356 респондентів. Здобувачів освіти 7-11 класів – 1294 особи; педагогів – 370 осіб.
Нас цікавило, яким чином заклади загальної середньої освіти міста організували навчання учнів під час карантину, які дистанційні технології використовували. Зокрема, чи були у закладах розроблені загальні правила роботи в умовах карантину; якими були умови доступу до мережі Інтернет; чи були труднощі організаційного, технічного та навчального характеру; якими були командні комунікації; від чого залежить ефективність дистанційного навчання тощо?
Як свідчать відповіді респондентів, дистанційне навчання в ЗЗСО міста було організовано переважно через соціальні мережі та месенджери шляхом розміщення завдань на веб-сайтах шкіл (в середньому 67% та 48% відповідно).
Як з’ясувалося, основним каналом комунікації в закладах освіти є застосунок Viber (середній показник – 97%). Ймовірно це відбувається через те, що до карантину вже існували Viber-групи і це вже був налагоджений та зручний канал комунікації. Крім цього, даною програмою активно користуються учні та батьки.
Щодо розроблення загальних правил роботи під час дистанційного навчання, то 74% педагогів відмітили, що у закладі були напрацьовані спільні правила, але формат, тривалість викладання та вибір програми вчитель обирав самостійно; і лише 19% опитаних педагогів працювали за однаковими правилами й з однаковими сервісами.
Педагоги вказали на такі ключові проблеми в реалізації дистанційного навчання: не всі учні виходили на зв'язок – 74%; відсутність попереднього досвіду, умінь і навичок працювати дистанційно – 54%; збільшення часу на підготовку до проведення навчальних занять.
В свою чергу більше 70% учнів, які взяли участь в опитуванні, зазначили, що навчальне навантаження під час дистанційного навчання збільшилося (суттєво – 35%, дещо збільшилося – 41%).
Учні найчастіше вказують на такі труднощі під час дистанційного навчання: бракувало «живого» спілкування з учителями та однокласниками (67%); не вистачало часу для виконання онлайн-завдань (31%). Про нестачу «живого» спілкування дітей з учителями та однолітками наголосили і батьки (75%).
50% учнів зізналися, що не розуміли нових тем та пояснень. Причиною цього може бути те, що, як зазначили самі діти, під час дистанційного навчання вчителі надсилали перелік параграфів підручника та вправ на самостійне опрацювання (79%), а уроки онлайн проводили лише 29% педагогів.
Дистанційна освіта сильніше, ніж навчання офлайн, вимагає від учнів мотивації навчатися, адже зовнішніх стимулів для навчання менше, а відволікаючих факторів – більше. Цей факт підтвердили і 67% педагогів, які зазначили, що ефективність дистанційного навчання залежить від мотивації учня. Також педагоги вказують на технічне забезпечення (62%) та майстерність самих вчителів, що беруть участь в цьому процесі.
Щодо технічних труднощів, то в середньому 29% учнів та батьків зазначили, що не завжди у них вдома Інтернет достатньої якості та достатньо комп’ютерного обладнання для навчання під час карантину. Педагоги вказують як на погану якість Інтернет- та/або мобільного підключення (61%), так і на відсутність стандартизованої онлайн-платформи для дистанційного навчання (40%).
Важливим під час дистанційного навчання є процес оцінювання. Діти та батьки (середній показник – 80%) зазначили, що вчителі оцінювали те, як учні виконували завдання. Для оцінювання виконані завдання надсилалися вчителям різними способами (91%) та шляхом онлайн-спілкування з учителем (8%).
Як показала практика, неабияка роль під час дистанційного навчання відводиться і батькам учнів. 50% вчителів відмітили, що вони мали не лише зворотній зв'язок з батьками своїх учнів, а й допомогу від них. Самі ж батьки (62%) також зазначили, що були зацікавлені та допомагали своїм дітям з навчанням.
Попри усі позитиви, які були у відповідях респондентів щодо організації дистанційного навчання, жодний вчитель (0%) не вважає дистанційне навчання під час карантину повноцінною заміною очного навчання. Такої ж думки притримуються і 3% батьків. Навчанням своїх дітей під час карантину були не задоволені майже чверть опитаних батьків учнів 7-11 класів.
Ефективність дистанційного навчання залежить від багатьох факторів, які були з’ясовані як під час безпосередньої роботи онлайн, так і в ході онлайн-опитування. Перед школою постало багато завдань щодо подальшого удосконалення дистанційного навчання. І як показала практика, одним із таких завдань має бути обговорення у педагогічних колективах недоліків та переваг різних платформ та інструментів, що використовувалися для організації дистанційного навчання, з метою вибору єдиної платформи для зручності усіх учасників освітнього процесу.
Сьогоднішні реалії підтверджують, що дистанційне навчання має майбутнє, саме тому налагоджена законодавча база, доступ до сучасної техніки та володіння актуальними навичками роботи в режимі онлайн є вимогою часу, а не точковою проблемою в умовах пандемії.
Результати опитування додаються.
Додаток 1. Опитування педагогів «Організація дистанційного навчання під час карантину».
Додаток 2. Опитування учнів «Навчання під час карантину».
Додаток 3. Опитування батьків «Навчання дітей під час карантину».